Procura

ВАРТО ЧИ НІ: що треба знати про опікунство за кордоном

ВАРТО ЧИ НІ: що треба знати про опікунство за кордоном
Old, happy woman in a wheelchair reading a book with a nurse

ВАРТО ЧИ НІ: що треба знати про опікунство за кордоном

Щороку все більше українок шукають роботу в Європі, і одним із популярних напрямків є опікунство. Приймаючи рішення стати доглядальницею важливо підготуватись до всіх нюансів цієї професії. У цій статті поговоримо про всі хвилюючі моменти.      

Не мовою єдиною: що має вміти майбутня доглядальниця

Всі шанси стати чудовою  опікункою має зріла, врівноважена, чутлива й фізично здорова жінка, яка усвідомлює: догляд за хворими не є простим. Літня людина може стати капризною, а настрій підопічного може мінятися щомиті. Чимало жінок хвилюються, чи зможуть витримати фізичне навантаження, інші – що не порозуміються з родичами підопічного. Але лякатися не варто, краще розібратися в усіх міфах і свідомо прийняти рішення.

Міф 1: Опікунка має говорити ідеальною німецькою

 Рівень мови – це найперший критерій, за яким родина обирає опікунку . Адже вам потрібно буде порозумітися з підопічним  та його оточенням .  Тому для  нашої фірмі розмовний рівень німецької – обов’язкова вимога . Це захищає інтереси , як опікунки так і підопічного. Порозумітися в повсякденних справах – це потреба обох сторін.  Але вимоги до мови змінюються залежно від того, за ким дбають. Для догляду за літньою людиною, яка через стан здоров’я знаходиться вдома майже весь час чи є лежачою – достатньо базового рівня. На таких вакансіях більше роботи у щоденному догляді та побуті. А от вільне  володіння німецькою потрібне для вакансій де літні люди є досить активними і потребують спілкування спільного дозвілля  . На такі вакансії шукають вже опікунку-компаньйона .

 Але  з нашого досвіду та й бажань клієнтів , базова  розмовна мова – має бути у всіх опікунок.  Доглядаючи чиюсь бабусю чи дідуся  ви будете багато контактувати з їх рідними. У розмові з ними потрібно добре зрозуміти коло своїх обов’язків, зуміти розповісти про стан підопічного,  з’ясувати організаційні моменти , зробити закупи тощо. Тут знадобиться знання корисних фраз, щоб зберегти себе від зайвого стресу.

Міф 2: Для догляду за хворим потрібно бути атлеткою

Опікунка має допомагати літній людині в звичних справах: вставати з ліжка, сидіти, ходити чи митися. Часом її доводиться перевертати, піднімати, пересаджувати на візок. Без попередньої підготовки це стане сильним фізичним навантаженням.

Та бути спортсменкою не обов’язково. Достатньо навчитися правильних методів переміщення пацієнта без надмірних зусиль. Також в нагоді стане спеціалізоване обладнання, що полегшить роботу: підйомники для ванни, туалетні крісла, неслизькі тканини, що полегшують обертання пацієнта, реабілітаційні ліжка.

Натомість стан здоров’я самої опікунки  є критично важливим. Якщо ваша хронічна хвороба не заважає вам жити звичайним життям і не потребує медичного супроводу , то про це обов’язково потрібно повідомити вашого менеджера. Вам підберуть відповідну вакансію по вашим силам  . Якщо ж ваш стан викликає занепокоєння  і є ризики, то на роботу їхати не варто . Наприклад, опікунка не може мати епілепсію чи проблеми з пам’яттю. На запитання в анкеті про стан здоров’я радимо відповідати максимально  відверто і пам’ятати , що страхування покриває лише екстрену медицину.

Міф 3: Опіка – це  зміна підгузників і нічого більше

Щоденний догляд – це ваш е першочерговий обов’язок . Ви  звичайно будете допомагати підопічному одягнутись, їсти, гуляти й дотримуватися гігієни (перевдягатися, митися, міняти підгузки тощо).  Ви станете  підтримкою і силою для того, хто  її втрачає, щоб їх життя якомога довше було повноцінним . Це – благородна і дуже вдячна робота , якщо робити її з любов’ю.

Має вона і багато  приємностей : гарні розмови з літніми людьми, під час яких можна набратися життєвого досвіду , спільні  прогулянки і захоплення , можливість помітити їх невеличкі досягнення, підтримувати й підбадьорювати , бачити вдячні очі та щирі  посмішки. Справжня опікунка не просто допомагає, вона прикрашає життя літньої людини, роблячи його повноцінним .  

Міф 4: Для такої роботи потрібен “залізний” характер

Довго витримувати примхи літньої людини чи надмірні емоції підопічного в літах та ще й з хворобами  зможуть не всі. Спостерігати за чиїмось стражданням чи старінням  – не завжди  легко. Побутує думка, що опікунки – це жінки з залізними нервами, не чутливі до таких речей. Та це неправда – насправді більшість з них янголи з добрими сердцями.

Ця робота вимагає чимало терпіння і любові . Хворі можуть проявляти невиправдані емоції, настрій може змінюватися зі швидкістю “Інтерсіті”, а примхи виводити з себе. Але чуйність і емпатія чутливих жінок може стати кращими ліками, аніж уміння максимально абстрагуватись. Адже такі опікунки зможуть прослідкувати, що слугує причиною тих чи інших емоцій. А зрозумівши підопічного зможуть простіше ставитися до його поведінки і часто навіть змінюють ставлення підопічного до багатьох речей.

Чи варто ставати доглядальницею?

Пошук відповіді на це питання має стати першим у списку ваших справ. Приймаючи рішення не варто керуватися емоцією чи очікуванням класної зарплати. У міркуваннях щодо поїздки на роботу за кордон допоможуть запитання:

  • Що мене мотивує працювати опікункою?
  • Чи мій досвід та стан здоров’я дозволяють мені обрати цю професію?
  • Наскільки я готова надовго залишити свій дім та побут, щоб доглядати за незнайомцем?

Ваш свідомий вибір – запорука успіху як для вас, так і для майбутнього підопічного.

Якщо вас цікавить робота в опіці дивіться наші ГАРЯЧІ ВАКАНСІЇ

Наші менеджери з задоволенням проконсультують вас з усіх питань за телефоном, якщо ви залишите свої КОНТАКТИ 

Закрити меню

ХОЧЕТЕ ПРАЦЮВАТИ ОПІКУНКОЮ В НІМЕЧЧИНІ?
Залиште свій номер – і ми зв’яжемося з Вами.